- ущасливлювати
- -люю, -єш, (ущасливити, -ливлю), Пт.Робити щасливим кого-небудь; робити честь своєю присутністю кому-небудь.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
ущасливлювати — (вщасли/влювати), юю, юєш, недок., ущасли/вити (вщасли/вити), влю, виш; мн. ущасли/влять; док., перех. Робити щасливим кого небудь. || чим. Робити честь кому небудь своєю присутністю … Український тлумачний словник
ущасливлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ущасливити — див. ущасливлювати … Український тлумачний словник